ІПО "Княгині Ольги"

Подвиг крутянців не забудуть ніколи

kmda — Wed, 01 Feb 2012 07:09:44 GMT

29 січня члени Київського історико-геграфічного товариства імені княгині Ольги взяли участь у заходах з вшанування пам’яті загиблих під Крутами.

Учасники жалобних заходів поклали квіти до Меморіалу пам’яті героям Крут на Аскольдовій могилі, до могили крутянців Володимира Наумовича та Володимира Шульгина на Лук'янівському кладовищі, а також відвідали молебень із вшанування пам’яті загиблих.

День пам"яті жертв голодоморів в Україні

kmda — Sat, 26 Nov 2011 18:22:28 GMT

26 листопада члени Товариства взяли участь у жалобних заходах з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів в Україні.
О 10.00 відбулась Скорботна хода біля Меморіалу пам'яті за участю керівництва держави та міста. Сенсацією дня стала участь ВСІХ чотирьох Президентів України.
О 10.30 Президенти України відкрили наріжний камінь на місці спорудження Меморіалу жертвам політичних репресій на території Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили".
Об 11.00 у Національній опері України відбувся концерт-реквіем.
З 14 до 16 години члени Товариства брали участь у жалобних заходах, організованих Громадським комітетом.
О 16.00 вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання і запалили свічки.

Київ без історії

kmda — Thu, 10 Nov 2011 09:46:46 GMT

Депутати Київради в черговий раз показали, что вони НЕ кияни. Їм краще живи на вулицях комуністичних діячів. ніж на вулицях, безпосередньо відображаючих ІСТОРІЮ міста. Їх цікавить тільки гроши, земля і майно! не володіючи питаннями процедури перейменування вулиць, вони тягнуть Київ в своє болото. з якого так не хочеться вилазити.
Так от, в Києві НЕМАЄ (й не буде найближчим часом) вулиці Великої Васильківської, Антоновича, Січових Стрільців, Голосіївського проспекту.

Нові назви отримають одразу 9 вулиць Києва

kmda — Wed, 09 Nov 2011 08:52:09 GMT

У четвер, 10 листопада, відбудеться чергова сесія Київради, на якій планується розглянути 168 проектів рішень. Серед них особливої уваги заслуговує питання про "масове" перейменування вулиць і повернення їм їх історичних назв.

Як стало відомо, зміна вивісок очікує 9 вулиць:

- Вул. Димитрова повинна стати вул. Діловою (прокладена у Голосіївському та Печерському районах)

- Вул. Аїстова - Іпсіланті (Печерський р-н)

- Вул. Аніщенко - вул. Левандівською (Печерський р-н)

- Вул. Андрія Іванова - пер. Бутіщева (Печерський р-н)

- Вул. Фрунзе - вул. - Кирилівською (Подільський р-н)

- Пл. Фрунзе - пл. Петропавлівською (Подільський р-н)

- Вул. Вєтрова - вул. Назаровскою (Шевченківський р-н)

- Вул. Воровського - вул. Бульварно-Кудрявською (Шевченківський р-н)

- Вул. Червоноармійська - вул. Великою Васильківською (прокладена у Голосіївському, Печерському та Шевченківському районах).

17.10. відбулось засідання наглядової ради Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

kmda — Tue, 18 Oct 2011 08:36:26 GMT

17 жовтня 2011 р. у приміщенні Міністерства культури України відбулося друге з початку місяця засідання наглядової ради Національного історико-культурного заповідника «Биківнянські могили».

У засіданні взяли участь Міністр культури України Михайло Кулиняк, Перший заступник Міністра Юрій Богуцький, Віктор Ющенко (Президент України 2005-2010 років), Віталій Журавський, радник Президента України, Анатолій Чайковський (заступник директора Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії), Яків Діхтяр (перший заступник начальника Головного управління охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації), інші члени Наглядової ради, а також генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Володимир Безпаленко.

Над розгляд присутніх було представлено два проекти Меморіалу жертв тоталітаризму. Остаточне рішення щодо того, за яким саме проектом створюватиметься меморіальна частина заповідника, буде прийнято на підставі конкурсу, який має провести наглядова рада

Підсумовуючи обговорення, Міністр культури Михайло Кулиняк запропонував затвердити концепцію розвитку заповідника «Биківнянські могили» як Національного меморіального комплексу з наявністю міжнародного сектору. Як відомо, за часів комуністичного та нацистського терорів на території Биківнянського лісу, крім українців, були розстріляні представники інших національностей, зокрема, – росіяни, поляки, євреї, італійці, афганці, іранці.

03.10.11 відбулось засідання наглядової ради Національного історико-культурного заповідника "Биківнянські могили"

kmda — Tue, 04 Oct 2011 08:56:55 GMT

У засіданні, яке відбулося у приміщенні Міністерства культури, також взяли участь Віктор Ющенко (Президент України 2005-2010 років), Анатолій Чайковський (заступник директора Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії), Яків Діхтяр (перший заступник начальника Головного управління охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації), інші члени Наглядової ради, а також генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Володимир Безпаленко.
Присутні обговорили питання проектного вирішення Меморіалу жертв тоталітаризму, розбудови інфраструктури Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Засідання комісії з питань найменувань та пам'ятних знаків

kmda — Wed, 21 Sep 2011 15:33:15 GMT

20 вересня відбулось чергове засідання комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Комісія складається на паритетних началах з учених-істориків, мовознавців, краєзнавців, архітекторів, громадських діячів, представників творчих спілок та громадських організацій і представників відповідних служб виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

В рамках підготовки до 70-х роковин трагедії у Бабиному Яру комісія підтримала встановлення пам’ятного знаку в сквері на перехресті вулиць Мельникова та Дорогожицької у м. Києві, звідки починалася «Дорога смерті» для мирних киян, що були знищені окупантами на території Бабиного Яру.

Збереження історичної спадщини є одним з пріоритетних напрямів роботи комісії. Неможливо переоцінити внесок в історію України такої постаті, як киянин Іван Іванович Огієнко – українського вченого, політичного, громадського і церковного діяча, мовознавця, історика церкви, педагога. Тому комісія одноголосно підтримала пропозицію щодо встановлення пам’ятника цьому видатному українцю.

З повагою ставлячись до пам’яті героїв Великої Вітчизняної війни, члени комісії підтримати пропозицію про встановлення пам’ятника Герою України, генерал лейтенанту Дерев’янку Кузьмі Миколайовичу (1904-1954) в парку Перемоги у місті Києві. Цей пам’ятник запропонували розглядати як початок облаштування «Алеї героїв Великої Вітчизняної війни» у парку Перемоги. Також було вирішено в подальшому всі пропозиції по встановлюванню пам’ятників видатним військовим діячам розглядати виключно в контексті розвитку цієї Алеї.

Враховуючи оголошений, у зв’язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року, Київською міською радою мораторій на перейменування вулиць в м. Києві, комісія вирішила продовжити опрацьовувати звернення щодо увічнення пам’яті видатних діячів шляхом присвоєння їх імен вулицям міста, які постійно надходять до київської влади, але відповідні проекти рішень подавати до Київради після завершення Чемпіонату, з урахуванням результатів обговорення на Веб-порталі Київської міської влади.

Зокрема, на засіданні була підтримана пропозиція перейменувати вулицю маршала Малиновського у Оболонському районі міста Києва на честь видатного українського скульптора, живописця і графіка Олександра Архипенка (1887-1964). Олександр Архипенко – один із основоположників кубізму в скульптурі, теоретик образотворчого мистецтва – народився в Києві. Нажаль, трагічні сторінки української історії початку ХХ ст. змусили його залишити рідну землю. Усе своє життя О.Архипенко сумував за рідною Україною, одного разу зізнавшись: «Хтозна, чи думав би я так, якби українське сонце не запалило в мені почуття туги за чимось, чого й сам не знаю». Пронісши через усе життя зачарованість красою рідної землі, він справив значний вплив на розвиток модерністського мистецтва у ХХ ст.

Взагалі увічненню пам’яті видатних діячів культури-киян було приділено багато уваги на цьому засіданні. Було вирішено продовжити традицію найменування нових вулиць на лівобережній частині міста на честь відомих письменників, акторів та художників.

Після надходження відповідних клопотань новим вулицям будуть присвоєні імена видатного майстра режисури, багаторічного художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народного артиста України, лауреата Національної премії України ім. Тараса Шевченка Сергія Володимировича Данченка та видатного українського скульптора, автора пам’ятників княгині Ользі, Андрію Первозваному, Кирилу та Мефодію на Михайлівській площі, Григорію Сковороді та Ярославу Мудрому, кінорежисера і драматурга, основоположника українського історичного кіно, народного артиста України Івана Петровича Кавалерідзе.

У 2012 році культурна громадськість Києва та України відзначатиме 125-річчя від дня народження Івана Петровича Кавалерідзе.

У 2013 році світова культурна спільнота відзначатиме 110-річчя від дня народження видатного оперного співака, народного артиста СРСР Бориса Романовича Гмирі. Зокрема, і члени комісії підтримали пропозицію про встановлення повнофігурного пам’ятника співаку та порушили клопотання перед Головним управлінням архітектури та містобудування щодо визначення можливого місця спорудження пам’ятника.

Також члени комісії підтримали ідею встановлення пам’ятників видатному українському художнику Похітонова Івана Павловича (1850-1923).

Київ завжди був не тільки культурним, а й науково-технічним центром. Тому члени комісії підтримали пропозицію увічнити пам'ять відомого інженера, будівничого «конки» й електричного трамвая (першого в Східній Європі), київського водогону та газового освітлення, найбільшого в Європі залізничного моста через Дніпро, киянина Аманда Струве. Як варіант було запропоновано перейменувати вулицю Тельмана.

До речі, у червні наступного 2012 року ми відзначатимемо 120-ту річницю першого київського електричного трамвая, який вперше в Східній Європі поїхав по найстрімкішому Володимирському узвозу.

За зверненням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації комісія підтримала пропозицію про встановлення пам’ятного знака «Пам’ятки археологічної культури Х-ХІІ ст. – «Городище» (історична місцевість «Городище – Вигурівщина») у Деснянському районі міста Києва.

Крім того, комісія підтримала встановлення меморіальних дошок на честь видатного українського живописця Меліхова Георгія Степановича (1908-1985) на фасаді будинку по вулиці Б.Хмельницького, 27/1, де він проживав; на честь видатного державного діяча Павла Івановича Мостового на будинку на вулиці Суворова у Печерському районі міста Києва, де він проживав; на честь воєначальника, історика, журналіста гвардії, генерал-майора Олександра Львовича Кроніка по вулиці Хрещатик, 15 (Пасаж), під’їзд №5, а також пам’ятної дошки видатному діячеві української культури, першому Народному артистові України Лесю Курбасу на фасаді будинку за адресою: вул. Володимирська, 23В, в якому розташовується Національний центр театрального мистецтва імені Леся Курбаса.

Окремим блоком розглядались питання про вшанування пам’яті вченого-хірурга, першого декана медичного факультету Київського університету, першого Почесного громадянина міста Києва Караваєва Володимира Опанасовича. Комісія підтримала звернення Солом’янського районного товариства інвалідів «Надія» міста Києва про встановлення пам’ятника на його честь на місці демонтованого пам’ятника Чубарю на Відрадному проспекті (район Караваєвих Дач) та звернення Національного медичного університету імені О.О.Богомольця про встановлення меморіальної дошки на фасаді адміністративного корпусу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (бульвар Т.Шевченка, 13).

Відкриття пам"ятника Пилипу Орлику

kmda — Thu, 23 Jun 2011 11:05:24 GMT

24 червня 2011 року відбудеться урочисте відкриття пам'ятника автору першої української Конституції 1710 року, гетьману Пилипу Орлику.

Місце встановлення пам’ятника : у сквері на перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика.

25 років Чорнобильській трагедії

kmda — Tue, 26 Apr 2011 11:23:56 GMT

26 квітня 2011 року, у 25-ті роковини Чорнобильської трагедії, у Києві було урочисто відкрито Алею Героїв Чорнобиля.
Алея стала частиною Меморіалу на вулиці Чорнобильській у Святошинському районі міста.
Члени Товариства були причетні до її створення й зробили свій посильний внесок.

Фото будуть додані до фотоархіву трохи пізніше.

Вічна пам'ять героям!

50-річчя Куренівської трагедії

kmda — Sat, 12 Mar 2011 11:18:38 GMT

13 березня столиця вшанує пам’ять жертв Куренівської трагедії

До 50-річчя Куренівської трагедії, 13 березня у Києві відбудуться жалобні заходи.

Як повідомили в КП «Київпастранс», у цей день біля Подільського трамвайного депо (вул. Фрунзе, 132) о 12.30 відбудеться традиційний мітинг-панахида за загиблими.

Після завершення панахиди, о 13.30, столичні електротранспортники, ветерани трамвайного депо, очевидці трагедії та представники міської влади візьмуть участь у відкритті Пам’ятного знаку на честь загиблих на території Державного історико-меморіального Лук'янівського заповідника (вул. Дорогожицька, 7).

Саме тут, на Лук'янівському цвинтарі, похований 31 електротранспортник з 50-ти загиблих під час Куренівської трагедії.

___________________________

Історична довідка

На початку 50-х років у зв’язку з забудовою Сирецького житлового масиву в Києві постала необхідність збільшити виробництво цегли на Петрівських цегельних заводах, що функціонували тоді в районі нинішнього Куренівського тролейбусного депо (вул. Сирецька, 25). На кар’єрах цих заводів розпочиналась підготовка до розкривних робіт у великих обсягах. Щоб зменшити витрати на вивезення ґрунту, було запропоновано розріджувати його водою і цю масу по трубах перекачувати до Бабиного Яру. Таким чином можна було вирішити дві проблеми: дійсно зменшити витрати на транспортування ґрунту й одночасно замити яр, на місці якого планувалось створити парк культури й відпочинку.

Замив Бабиного Яру розпочався з 1954 року. З 1954 по лютий 1961 року включно до Бабиного Яру було перекачано 3 млн. 341 тис. 378 кубічних метрів розрідженої маси. У процесі виконання робіт грубо порушувались рекомендації проектувальників. Приміром, рівень штучного водоймища у Бабиному Яру згідно з проектом мав підтримуватись на позначці 118-120 м, фактично же його піднімали до 150-160 метрів.

Внаслідок допущених порушень, у штучному водоймищі Бабиного Яру води зібралось удвічі більше від проектної норми. Вода почала розмивати греблю №4 (за нинішніми ознаками вона була споруджена між територією лікарні ім. Павлова і вул. Олени Теліги), яка, послабившись, раптово зруйнувалась. Це сталося вранці 13 березня 1961 року приблизно о 9 годині 20 хвилин і тривало 10 – 15 хвилин. Вал рідкої земляної маси заввишки 8 – 10 метрів ринув у бік вулиці Фрунзе, зносячи все, що траплялося на його шляху: дерева, будівлі, споруди, транспортні засоби, людей.

Основний удар рукотворної стихії прийшовся на трамвайний парк ім. Красіна (нині Подільське трамвайне депо). Територія трампарку перетворилася на суцільне озеро. Внаслідок події загинуло 50 електротранспортників, 48 родин (147 осіб), які проживали в гуртожитку, залишились без даху над головою.

За радянської влади ця трагічна дата приховувалась. Вперше електротранспортники змогли відкрито вшанувати жертв катастрофи лише у 1991 році. А через три роки на місті депо відкрито Пам’ятний знак, на стелі якого викарбовано прізвища усіх загиблих електротранспортників.

Статистично трампарк продовжував функціонувати. А фактично уцілілий рухомий склад, що виїжджав на маршрути, був перерозподілений між іншими трампарками і після відпрацьованого часу заїжджав уже в інші. Трамваї 12-го маршруту, що курсували на ділянці від Петропавловської площі до вул. Селянської в Пуща-Водиці, залишалися на обслуговувані трампарку ім. Красіна. Для цього на 14-ій лінії упродовж трьох діб було споруджено тимчасову оглядову канаву, на якій проводилися усі ремонтні роботи; а для функціонування вкороченого 12-го маршруту в такий же термін на Петропавловській площі (навколо сквера) колійники побудували розворотне трамвайне кільце. Упродовж місяця тривали роботи з розчищення території трампарку і захоронення загиблих.

Відбудова трамвайного депо ім. Красіна розпочалась в кінці квітня 1961 року і тривала до 1964 року включно. При цьому були заново побудовані: виробничий та адміністративно-побутовий корпуси, котельня, майданчик з відстійними коліями для відкритого зберігання рухомого складу; місткість депо була збільшена на 50 одиниць і доведена до 150 вагоно-місць. Однак, у процесі відбудови депо, починаючи з листопада 1961 року на розчищену територію почали повертати трамвайні вагони, які тимчасово паркувались в інших депо. Повністю трамвайне депо оновилось наприкінці 1964 року.

Одночасно з відбудовою трамвайного депо на місці зруйнованого приватного житла, прилеглого до депо, був забудований новий житловий квартал.

50-річчя Куренівської трагедії

kmda — Fri, 11 Mar 2011 11:55:33 GMT

12 березня 2011 року представники Товариства візьмуть участь у жалобних заходах з нагоди 50-ї річниці Куренівської катастрофи.
Поминальний молебень відбудеться о 10.00 біля пам'ятного хреста, встановленого біля сходів до Свято-Кирилівської церкви по вулиці Олени Теліги.

197-а річниця з дня народження Тараса Григоровича Шевченка

kmda — Wed, 09 Mar 2011 17:19:47 GMT

Сьогодні, 9 березня 2011 року, представники Товариства взяли участь в урочистостях з нагоди 197-ої річниці з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Зокрема, відбулася церемонія покладання квітів до пам’ятника Великому Кобзарю, що у парку ім. Тараса Григоровича Шевченка. У покладанні квітів взяли участь Прем’єр-міністр України Микола Азаров, заступник Голови Адміністрації Президента України Ганна Герман, голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов, перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Олександр Мазурчак, заступник голови Київської міської державної адміністрації Леонід Новохатько, керівництво Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та представники творчої інтелегенції та громадськість міста.

50-річчя Куренівської трагедії

kmda — Thu, 03 Mar 2011 17:38:28 GMT

Уважаемые киевляне!
Если у кого-то в 1961 во время Куреневской трагедии погибли родные, просьба оставить контакты в комментариях.

Шановні кияни!
Якщо у когось загинули у 1961 під час Куренівської трагедії рідні, прохання залишати контакти у коментарях.

Різноманітний Крим

kmda — Tue, 03 Aug 2010 00:58:14 GMT

З давніх часів Крим відігравав важливу ділову, культурну, політичну роль в історії Київа. З 3 по 14 серпня члени Товариства імені княгині Ольги вирушають у дослідницьку подорож по території Криму. Під час подорожі планується відвідання історичних місць, а також відпочинок перед новими дослідженнями.

Програма подорожі:

3 серпня. 23.05 - виїзд з Києва
4 серпня. 14.26 - приїзд в Бахчисарай - Ханський палац,
Успенський печерний монастир, Чуфут-Кале (ночівля в наметі)
5 серпня - переїзд в Севастополь-пам'ятник затопленим кораблям,
Меморіал оборони 1941-1942, усипальниця адміралів,
історичний бульвар, Малахів курган, Херсонес
Переїзд на м. Фіолент (ночівля в наметі)
6 серпня - м. Фіолент (ночівля в наметі)
7 серпня - Балаклава - Храм Юпітера, фортеця Чембало. Дикий пляж
Переїзд в Сімеїз (ночівля в наметі)
8 серпня - Сімеїз (ночівля в наметі)
9 серпня - Сімеїз (ночівля в наметі)
10 серпня - Ай-Петрі - канатна дорога,
печера Триглазка, печера Аю-Тешік (ночівля в наметі)
11 серпня - спуск у Сімеїз, палаци ЮБК, Набережна Ялти,
повернення в Сімеїз (ночівля в наметі)
12 серпня - Сімеїз, переїзд до Ялти, Нікітський ботсад,
переїзд до Феодосії (ночівля в наметі)
13 серпня. 12.22 - Феодосія. Від'їзд до Києва
14 серпня. 6.42 - Прибуття до Києва

Схід і Захід. Україна єдина

Сергей — Thu, 15 Jul 2010 08:58:05 GMT

З 15 по 18 липня члени КІГТ імені Княгині Ольги продовжують цикл досліджень "Великі міста України часів окупаціїї 1941-1943 років" у Львові. Також спільно з Львівським історико-просвітницьким товариством Меморіал розпочинається підготовка до виставки "Схід і Захід. Україна єдина".

Дослідження Одессою

Сергей — Mon, 28 Jun 2010 08:56:49 GMT

28 червня-4 липня, КІГТ імені Княгині Ольги- цикл досліджень "Великі міста України часів окупаціїї 1941-1943 років", в Одессі. Розбито міжнарадне наметкове містечко п. Южний, Одесської області, з метою вільного спілкування и відпочинку дослідників країн Європи.

Підтримка Всеукраїнської акції «Велодень»

Сергей — Wed, 26 May 2010 09:54:00 GMT

29 травня 2010 р. КІГТ імені Княгині Ольги підтримує Всеукраїнську акцію "Велодень". Метою заходу є популяризація використання велосипеда як екологічного, енергощадливого транспортного засобу у містах, екологічну альтернативу міському авто та спонукання місцевих влад до створення належної велосипедної інфраструктури.

Акція проходитиме вже третій рік поспіль, з кожним роком викликаючи все більшу підтримку громадськості та зацікавленість з боку преси. У 2009 році акція вдало пройшла у 19 містах України та була визнана наймасштабнішою в історії українського велосипедного руху. В Києві кількість учасників скала понад 3 тисячі осіб, серед яких були відомі діячі мистецтва, журналісти, дипломати.

КІГТ Княгині Ольги братиме участь в акції та закликають використовувати велосипед як екологічно, енергощадливий транспорт там, де це можливо.

Дослідження діяльності бургомістра Киева Володимира Пантелеймоновича Багазія

Сергей — Sat, 22 May 2010 11:22:57 GMT

20 травня 2010 р.Київським Історико-просвітницьким Товариством Княгині Ольги спільно з Львівською обласною історико-культурологічною організацією "Меморіал” ім. В.Стуса, розпочато дослідження діяльності бургомістра Киева Володимира Пантелеймоновича Багазія, розстріляного у лютому 1942 року у Бабиному Яру разом з іншими діячами українського визвольного руху.

Відповідальний: Шибанов Я.М.

Дослідження фактів знищення 752 пациентів Київської психоневрологичної лікарні ім. Павлова

Сергей — Sat, 22 May 2010 11:11:47 GMT

19 травня 2010 р. розпочато дослідження фактів знищення пациентів Київської психоневрологичної лікарні ім. Павлова під час німецько-фашистської оккупації 1941-1943 років.

Відповідальний: Терлецький С.М.

Вшанування пам'яті жертв політичних репресій «Пам’ять понад часом» «Биківнянські могили»

Сергей — Mon, 17 May 2010 15:21:30 GMT

16 травня 2010 р. - Сприяє вшануванню пам'яті загиблих на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» в День пам'яті жертв політичних репресій. Залучені відомі українські громадські діячі та організації, які ведуть активну пошукову і дослідницьку роботу в галузі історії України.